Олексій Бондаренко музичний оглядач, критик
Українська музика на підйомі. Музичних гуртів стає дедалі більше, солдаути перестають бути рідкісним явищем, а кількість музичних фестивалів неможливо навіть підрахувати.
Окрім кількісних показників, ростуть і якісні. Україна отримала як мінімум дві визначні перемоги на міжнародній музичній арені: Джамала на Євробаченні та SINOPTIK на The Global Battle of The Bands.
В основі усіх музичних успіхів залишається стала одиниця – альбом. Незважаючи на цифрову еру та ріст популярності синглів, зміну етапів у творчому житті артистів визначають релізи платівок.
УП.Культура вирішила зібрати 10 найгучніших українських альбомів, які вийшли цього року. Головним критерієм було те, наскільки ці альбоми допомогли своїм творцям привернути до себе якомога більше уваги як слухачів, так і ЗМІ. Альбоми публікуємо у хронологічному порядку, згідно з датою релізу.
До списку увійшли тільки повноформатні платівки (лонгплеї), які так чи інакше причетні до поп-сцени. Звичайно, ми могли пропустити той чи інший альбом. Але будь-яка підбірка все одно лишається суб’єктивною.
Один в каное – Один в каное
Дата релізу: січень 2016
Львівський гурт “Один в каное” став популярним задовго до того, як випустив дебютний альбом. Ба більше, задовго до того, як випустив принаймні один студійний трек.
Це гурт-феномен. Їхній раптовий успіх за рахунок “сарафанного радіо” можна порівняти хіба-що з 5’nizza, які отримали всенародну популярність, практично, не виходячи з гуртожитку.
“Один в каное” довгий час лишався суто львівським гуртом. Протягом двох-трьох років ті, хто приїжджав до Лемберга та питав: “а що у вас можна послухати”, могли почути від містян хіба одну відповідь – “Один в каное”.
До масового слухача тріо дісталося завдяки успіху пісні “Човен” на слова Івана Франка. Потім почали з’являтися диктофонні записи, відео з концертів, лайв-сесії. І от, на початку року, нарешті з’явився повноцінний альбом з однойменною назвою, до якого увійшло аж 25 пісень.
Успіх дебютної платівки посприяв солдаутам у столиці та регіонах, а також хедлайнерським позиціям на декількох українських фестивалях.
SINOPTIK – Interplanet Overdrive
Дата релізу: квітень 2016
Вихід цього альбому довго лишався під питанням. Гурт SINOPTIK починав роботу над платівкою ще в рідному Донецьку, проте після того, як Україна втратила контроль над окупованими територіями, учасники були вимушені роз’їхатися по різних містах.
Писати альбом чи навіть проводити репетиції стало майже неможливо. Тим не менш, після переїзду соліста в Київ, альбом таки був дописаний.
Усе, що відбувалося потім, нагадує історії з фільмів про рок-гурти 1960-х років.
По переїзді SINOPTIK гастролювали Україною, граючи на невеличких майданчиках. Декілька разів потрапляли на фестивалі, але далеко не на хедлайнерських позиціях
А потім був виступ на конкурсі The Global Battle of The Bands. Український відбір спраглі до популярності донеччани виграли з великим відривом. Перемогти вдалося й у міжнародному фіналі – першими в історії України вони отримали статус “найкращої рок-групи в світі”.
Тепер SINOPTIK пробивається в Європу, не забуваючи концертувати і на батьківщині. Рік закінчився великим концертом в Києві. В наступному році учасники планують новий матеріал.
Panivalkova – ДОНТВОРІ
Дата релізу: квітень 2016
Музична кар’єра дівочого тріо Panivalkova розвивалася поступово та логічно. Один з перших виступів гурт дав у рамках програми для молодих талантів “New Generation”, яка пару років тому відбувалася в уже закритому київському клубі “44”.
Після цього були дебютний міні-альбом “панівалькова”, участь у багатьох українських фестивалях та постійні пошуки себе. А також була пісня “Крейзі Нікіта”, яка прозвучала на “Х-Факторі” та потрапила до реклами “Нової Пошти” і почала звучати з телеекрану із регулярністю, якій можна лише позаздрити.
Дебютний альбом “ДОНТВОРІ” виявився саме таким, яким його чекали шанувальники. Це різнобравний піано-поп, в якому переплітається багато стилів: димне танго (“Танго”), бадьорий поп (“Истеричка”), шаманські ритми (“Йоко-мантра”), танцювальна вечірка (“Архітектор”) тощо.
Із візуальними образами дівчатам допомогла відомий український дизайнер Леся Патока. Тепер дещо видозмінені українські народні костюми стали невід’ємною частиною візуального іміджу гурту.
Океан Ельзи – Без меж
Дата релізу: травень 2016
Неможливо говорити про українську поп та рок-музику і не згадати “Океан Ельзи”. Особливо, якщо гурт Святослава Вакарчука випустив альбом. Особливо, якщо на підтримку альбому відбулося стадіонне турне.
“Океан Ельзи” – найбільш популярний гурт в Україні. Це єдиний гурт, здатний збирати на свої концерти в Києві більше 60 тисяч людей і повні стадіони в регіонах. Більше того, ОЕ вдається робити це регулярно. Чи, принаймні, раз на два роки.
Альбом “Без меж” отримав дуже стримані відгуки. Платівка вийшла щедрою на стадіонні хіти та соціальні рефлексії. Але все ж їй бракує витонченості та азарту, які були притаманні, зокрема, попередній платівці – “Земля”.
Утім, “океанам” це не завадило не тільки втримати успіх у руках, а й примножити його – кількість людей на концертах і далі росте, а географія турів – розширюється. А переможців, як відомо, не судять.
Жадан і Собаки – Пси
Дата релізу: травень 2016
Якщо Сергій Жадан-письменник продовжує почивати на лаврах, отримувати нові премії за “Ворошиловград” та зрідка випускати збірки поезії, Жадан-музикант провів цей рік напрочуд насичено.
Проект, який раніше називався “Сергій Жадан і Собаки в космосі”, скоротив свою назву до “Жадан і Собаки” та, на підтримку нового концепту, презентував платівку “Пси”.
Поціновувачі поетичних вечорів Жадана могли чути деякі з пісень цього альбому ще у голій, текстовій версії. На платівці гурту вдалося втримати емоційність та напруження жаданових слів.
Утім, якщо раніше творчість “Собак” видавалася скоріше фоном до поезії, то на альбомі “Пси” пісні звучать як повноцінні музичні твори, де вірші й музика доповнюють одне одного.
Як наслідок – гурт “Жадан і Собаки” став бажаним гостем багатьох українських оупенейрів. Часи, коли гурту доводилося грати пивними ресторанами, схоже, назавжди відійшли у минуле.
Cape Cod – Cult
Дата релізу: червень 2016
Раніше Максим Сікаленко грав злий та похмурий матрок у гурті +\- (плюс-мінус), який розпався в 2011 році. Тепер він грає під псведонімом Cape Cod – діджей, бас-гітарист та саунд-продюсер, засновник лейблу Kiev House в одній особі.
Cult став першою повноформатною платівкою артиста. На більшості треків за вокал відповідає Constantine, більш відомий як Константін Дмітрієв – учасник останнього сезону “Голосу країни” в команді Івана Дорна.
Constantine також став першим артистом лейблу Masterskaya, який належить Дорну. Окрім того, на альбомі звучить ще один вокал – Стаса Шмелевського, колишнього колеги Сікаленка по +\-.
Широта музичних поглядів Максима вражає. Від важкого металу до хаусу та популярної танцювальної музики. Головне те, що у Cape Cod усе виходить.
Альбом високо оцінили критики та слухачі. Окрім того, за Сікаленко цікаво спостерігати на живих виступах. Наприкінці 2016-го Cape Cod закріпив успіх першим великим сольним концертом у Києві.
O.Torvald – #нашілюдивсюди
Дата релізу: вересень 2016
Історія гурту O.Torvald та його фронтмена Жені Галича – це постійні злети та падіння. Для того, щоб займатися музикою, яка йому подобається, Галич спробував все, що йому було до снаги.
Проте глобальна популярність та визнання критиків прийшли до гурту лише два роки тому, після запису альбому “Ти Є” саунд-продюсером якого став Андрій Хливнюк.
O.Torvlad прогресує надзвичайно швидко. Не всі кроки гурту подобаються його шанувальникам. Ба більше, не всі кроки гурту подобаються й самим O.Torvald. Але ці музиканти своєю історією доводять, що ніколи не бояться вчитися на власних помилках.
#нашілюдивсюди – програмна платівка, яка мала закріпити успіх O.Torvald. І їй це вдалося. Результат – безліч хедлайнерських сетів на фестивалях та тур по 22 містах України із рекордним для гурту концертом у Києві.
Blooms Corda – GIGOTOSIA
Дата релізу: жовтень 2016
Серед усіх гучних релізів цього року, цей видався найтихішим. Blooms Corda взагалі не з тих гуртів, які заманюють драйвом та спецефектами. Їх талант в іншому – створювати прості, інтимні, витончені та дуже влучні пісні.
Про проект Данила Галико заговорили рік тому після виходу альбому Monodance. Пісні “Лист до Катрін” та “Джек” потрапили в плеєри меломанів, а на Blooms Corda почали потроху звертати увагу організатори концертів.
Цього року Blooms Corda випускає ще одну платівку – GIGOTOSIA – у тому ж лаунжевому та фанковому стилі. Альбом не стає творчим самоповтором, швидше, виглядає як друга частина Monodance.
Blooms Corda навряд колись збиратиме стадіони. Зате за два роки йому вдалося стати одним з улюблених гуртів міської молоді.
Грибы – Дом на колесах Ч.1
Дата релізу: листопад 2016
“Грибы” з’явилися нізвідки і за півроку розрослися до таких розмірів, що зуміли зібрати більше шести тисяч людей на двох дебютних концертах в Києві, поїхати в турне Україною та зіграти два концерти в Росії.
Зараз про гурт відомо набагато більше, ніж на момент виходу вірусного відео на пісню “Интро”.
“Грибы” – це продюсер лейблу Kruzheva Music (Quest Pistols Show, Open Kids) Юрій Бардаш, ветеран української реп-сцени 4atty, молодий та перспективний репер Симптом, а також відеоблогер Kyivstoner.
Дебютний альбом вийшов із надзвичайно простими (іноді до примітивності) текстами, які описують життя на вулицях, наркотики та тусовки в клубах. Платівка стала сенсацією в російськомовному інтернеті та побила рекорд соціальної мережі ВКонтакте за кількістю репостів.
Ставлення до “Грибов” здебільшого полярне: їх або люблять, або ненавидять. Але це не спростовує того факту, що “Дом на колесах ч.1” став чи не найгучнішим релізом цього року.
Dakh Daughters – IF
Дата релізу: листопад 2016
Цей альбом мав з’явитися ще минулого року, але фрік-кабаре Dakh Daughters зробило все наперекір канонам жанру. Спочатку почало виступати, потім писати пісні, потім поїхало на гастролі і лише через рік випустило платівку.
Для тих, хто бував на виступах Dakh Daughters, альбом “IF” стане задокументованим зліпком того, що відбувалося під час концертів. Пісні “Папіроси” чи “Oh God” пішли в народ задовго до появи студійного запису.
Якщо абстрагуватися від попереднього досвіду, дебютна платівка Dakh Daughters – велика подія в українській музиці. У цього колективу є головна риса, якої прагнуть досягти більшість музикантів – вони унікальні у світовому контексті.
Таких як Dakh Daughters та ДахаБраха (яка також випустила альбом цього року) більше немає. Це надзвичайно потужні мистецькі одиниці, які балансують між театром і музикою.
Звичайно, студійний запис не передає всього того спектру емоцій, який відчуваєш на концертах. Зате тепер Dakh Daughters можна всюди брати із собою та звертатися до них будь-якої хвилини.
Замість післямови
Звичайно, цей список є дуже скупим і не висвітлює навіть половини цікавих альбомів, які вийшли цього року. Допитливий читач-шанувальник важкої музики навряд пропустив цьогорічні релізи Septa, Krobak, My Personal Murderer та Jinjer.
Шанувальники інді слухали Latexfauna, Tik Tu, Postman, daKooka, iamyou тощо. Не менш цікаві процеси відбувалися і в електронній музиці, тоді як на поп-сцені заявили про себе MONATIK та ЛУНА.
Цікаві альбоми продовжують з’являтися і в українському хіп-хопі: Ціна Ритму, Симптом (НЖН), Денні Дельта тощо.
Усі наведені вище платівки варто послухати, щоб розуміти, що відбувається в українській музиці. А ще краще – ходити на концерти. Це найкращий спосіб підтримати музикантів і дати їм можливість випускати альбоми частіше.
Олексій Бондаренко, спеціально для УП.Культура
