90 років тому в селі Благодатному, що на Донеччині, побачив світ маленький хлопчик, який сьогодні є найвищим моральним авторитетом України. Філарет І – архієпископ і Митрополит, Патріарх всієї Руси-України, Свято-Успенських Києво-Печерської та Почаївської Лавр. Священноархімандрит по праву приймає вітання від українського народу.
Люди в партері починають вставати і аплодувати. В зал заходять митрополит Епіфаній, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, голова ВРУ Андрій Парубій, Марина Порошенко, президенти Леонід Кравчук і Віктор Ющенко. Хор на сцені починає співати. В кінці співу виходить Філарет і сідає на визначене йому місце трохи збоку центру сцени. На монітори виводиться відеозвернення Петра Порошенка, який відсутній в Україні. Квіти від його імені вручає Марина Порошенко, говорить кілька вітальних слів з помітним російським акцентом.
Першим Філарета вітає Епіфаній. Розповідає про життєвий шлях Патріарха, його подвижницьку працю по відновленню канонічної православної церкви в Україні. Час від часу його виступ переривається аплодисментами. Цікаво, що разом з публікою аплодують і артисти на сцені, але лише та його половина, яка вдягнена у національний одяг. З тих, хто в класичних костюмах, плескають в долоні лише кілька чоловік.
Андрій Парубій теж читає з листка, проте розбавляє вітання цікавими випадками з особистого спілкування із Філаретом. Особливо людям подобається згадка про благословення першого звернення ВРУ до Вселенського Патріарха з проханням надати Томос про автокефалію. Володимир Гройсман говорить, як по писаному, енергійно і настирливо. Людям подобається, хоча балкон дещо пожвавився саме при оголошенні прізвища прем’єра. Від Ради Церков Філарета вітає верховний архієпіскоп Києво-Галицький УГКЦ Святослав (Шевчук).
На сцену піднімаються два президенти України. Віктор Ющенко трохи заточується на останній сходинці і його підтримують під руки. Першим промовляє Кравчук. «Про те, що вони говорять і читали, ми з вами знаємо і прожили», – заявляє Леонід Макарович. Він зауважує, що важко було діяти в час тоталітаризму, в умовах морального тиску і загрози фізичного знищення. Наприкінці додав, що потрібно створити всі умови для того, щоб громадяни України мали змогу молитися в храмах тієї церкви, яку самі оберуть. Такий пасаж старого політика викликав дещо нервову реакцію Ющенка, який навіть підійшов під час вручення букету до Філарета і Кравчука і зробив зауваження Першому від Третього. Виступ Віктора Андрійовича був побудований на згадках про діяльність по розбудові незалежної української церкви і побажанням довгих літ Патріархові.
Але найбільш яскравим було вітання від голови Меджилісу кримсько-татарського народу Рефата Чубарова та старійшини татар Мустафи Джемільова. «Коли нас запитують, чому ми радіємо наданню Томосу, то відповідаємо – все, що корисне Україні – корисне кримським татарам. Коли півострів був окупований і почалося гоніння на все українське, то наші імами прийшли до ваших священників і сказали: «Ось наші мечеті. Будь-яке приміщення може бути використане вами, якщо це не суперечить вашим канонам». А коли почалися репресії проти наших активістів, то ваші священники були одними з перших, хто почав правозахисну діяльність і побував у тюрмах й відвідав репресованих», – сказав голова Меджилісу. А потім додав, що наступний День народження потрібно відсвяткувати в Бахчисараї.
Після вітань виступив Філарет. Він подякував за організовану академію, розказав про свій прихід до служіння всевишньому і відзначив, що дякувати потрібно не його скромній особі, а Божому благословенню, яке направило його діяльність на служіння людям, Церкві та Україні.
