Радіо Свобода on Twitter
Свіжий хліб зі щойно змеленого борошна у власному старовинному млину. Тепер таку можливість мають жителі села Пустовіти на Київщині. Люди берегли вітряк впродовж 115 років. Він пережив революцію, війну, селяни врятували його від спалення, не розікрали після розпаду колгоспу. Тепер його реставрували.
Як тільки крило закрутилося вітром, сюди приїздили люди з дальніх сіл, мололи борошно вищого гатунку. Найсучасніший і найкращий на той час млин у центрі села ПустовІти 115 років тому звів місцевий селянин Кузьма Дрига.
Довго працював мірошником у Голландії, повернувся і побудував цього красеня за голландським зразком. Земельний вал наносили усім селом. В окрузі його видно було за 30 км. За колективізації родину Дригів розкуркулили, млин перейшов у власність колгоспу. Місцеві жителі врятували вітряк від спалення, а той їх у 1946-1947 роках – від голоду.
Дивіться: Огірок, морква, перець, гарбуз і квасоля – концерт на незвичних інструментах у Черкасах
Останні років 20 він стояв пусткою. Півроку тому керівник місцевого господарства взявся реставрувати млин. Найскладнішим було знайти фахівців і відтворити деталі, що вийшли з ладу. Однак, млин зберігся чудово. Замінили лише повністю лопасті, виготовили вал-шестерню для французьких жорен.
Тепер млин працює як і колись. Крила вітру не бояться. Розумний механізм голландця дозволяє їм самим повертатися до повітряного потоку.І він тепер – крилате диво України.
