Група дослідників Коппенгагенського університету виявила, що гормон апетиту, який виділяють клітини печінки, пов’язаний із бажанням з’їсти солодкого.
Ласунами у переважній більшості випадків стають ті, чия печінка виділяє недостатньо гормону апетиту FGF21, йдеться у статті, опублікованій на Cell Metabolism.
Тривалий час науковці вважали, що FGF21 печінка виділяє у процесі споживання їжі, тим самим ніби готуючи організм до отримання нової порції глюкози.
Дослідники Університету Копенгагена провели кілька експериментів на лабораторних пацюках та мавпах, довівши, що ситі тварини неконтрольовано їли солодощі фактично безперервно, коли отримували мало гормону апетиту.
Штучне його введення призводило до зворотних наслідків – солодке припиняло цікавити їх.
Щоб підтвердити власні гіпотези,біологи вирішили перевірити, чи відіграє FGF21 аналогічну роль в організмі людини.
Науковці проаналізували дані раціону харчування 6,5 тисяч добровольців, які брали участь у проекті Inter99, і зібрали проби їх ДНК для порівняння структури FGF21.
Як виявилося, FGF21 дійсно пов’язаний із бажанням поласувати понад норму.
Більше того вченим вдалося виділити один варіант цього гена, rs838133, наявність двох копій якого у ДНК людини майже беззаперечно свідчить про те, що вона належить до ласунів.
Гіпотезу данські науковці підтвердили, попросивши любителів солодкого та людей, які нечутливі до нього, з’їсти кілька столових ложок цукру, а потім поголодувати 12 годин.
У період голодування в учасників дослідження брали кров і слину на аналіз, спостерігаючи за рівнем FGF21.
За результатами, FGF21 у крові людей, які не любили солодощі, була помітно вищою до кінця експерименту, ніж у ласунів.
Стало зрозуміло, чому охочі до солодкого можуть з’їдати більше цукру будучи ситими.
Більше того, наявність цієї особливості FGF21 було так само пов’язана зі схильністю людини палити на зловживати алкоголем.
Данські вчені пояснили це тим, що FGF21 і пов’язані з ним гормони діють на центр задоволення в мозку людини і змінюють його роботу.