Довгою була дорога Василя Стуса до свого читача. Невеликі наклади збірок його віршів, публікації в кількох журналах були лише прологом до глибоко-філософської думки видатного поета і невтомного борця з тоталітаризмом.
Стусом захоплювалися люди з вільним козацьким духом, передаючи в рукописних зшитках вірші з словами:
Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Стуса проклинали сірі літературні чиновник, слухняно виконуючи наказ про цькування українських патріотів: «З художнього боку вірші Стуса це якась маячня, злобливе белькотіння, а з громадського, політичного — це свідомий наклеп, очорнювання і оббріхування нашої дійсності».
Василь Стус став символом незламного духу, відповідальності перед своїм народом. І досі його постать викликає лють у проросійського діяча Віктора Медведчука та його посіпак. Минуло 39 років від ганебного процесу, коли адвокат-комсомолець допомагав репресивній системі нищити поета. Але Стус живий у віршах.
В Білій Церкві конкурс читців поезій Василя Стуса відбувся вже увосьме. Його організаторами і меценатами є Білоцерківська ЦБС та Білоцерківська «Просвіта».