gazeta.dt.ua
Холод та коротший світловий день мало кому поліпшують настрій. Деякі ж люди узимку ще й потерпають від сонливості й браку енергії. Це так звана “зимова депресія”, “зимовий смуток” або сезонний афективний розлад (САР), пояснюють фахівці.
Окрім депресії, інші симптоми САР – людина багато спить, і її страшенно тягне на вуглеводи, через що в цей період вона набирає зайву вагу.
САР іноді помилково вважають “легшою” версією клінічної депресії, але насправді він – інша версія цієї ж недуги. Про це пише The Guardian.
“Люди, котрі справді страждають на САР, такі ж хворі, як люди з великим депресивним розладом. У них траплятимуться й не пов’язані зі зміною сезонів епізоди, але сезонний тригер є найпоширенішим”, – каже психіатр із Університету Копенгагена Бренда МакМагон.
У деяких випадках симптоми розладу настільки сильні, що заважають людині нормально функціонувати. Наприклад, у Великобританії це трапляється в близько 6% пацієнтів, а у країнах, розташованих на вищих широтах – Канаді, Данії, Швеції – кількість таких людей 2-8%. Цікавий факт: щось на кшталт генетичного захисту від САР мають мешканці Ісландії.
М’якшою формою є субсиндромальний САР – без депресії. Загалом же кожен третій житель північної півкулі якоюсь мірою потерпає від “зимового смутку”.
За однією з теорій, усе це може бути пов’язане з еволюцією. Близько 80% людей, що страждають на САР – це молоді жінки.
“Десять тисяч років тому, під час льодовикового періоду біологічна тенденція уповільнюватися на час зими була корисною, особливо для жінок репродуктивного віку, бо вагітність поглинає багато енергії. Але ж тепер у нас 24-годинне суспільство, від нас очікують постійної активності, й це нонсенс. Проте чому невелика частка людей переживає його (САР) так сильно, що він повністю виводить їх із ладу – цього ми не знаємо”, – зізнається професор психіатрії з Університету Торонто Роберт Левітан.
Узимку, коли світла меншає, рівень серотоніну в мозку може знижуватися, і в деяких чутливих людей від того підвищується вірогідність депресивних епізодів. Серотонін також може бути ключем до відгадки, чому жінки частіше страждають на САР.
“Існує близький зв’язок між естрадіолом, статевим жіночим гормоном, і транспортером серотоніну. Маємо хорошу здогадку, що коливання рівня естрадіолу під час певних фаз, пубертату чи післяпологового періоду, може впливати на те, як виробляється серотонін”, – говорить психіатр із Копенгагенського університету Бренда МакМагон.
Що стосується допомоги людям зі спектром САР, то дієвими ліками є світло. Зокрема існує терапія яскравим світлом, котре стимулює нейротрансмітери мозку.
“Але дуже важливо, щоби люди з САР починали свій день рано та уникали пересипання, що може бути дуже депресогенним”, – наголошує Левітан.
Із його слів, проста зміна режиму знатна полегшити симптоми зимового смутку в 80% випадків, особливо тоді, коли людина скаржиться на те, що дуже багато спить, і їй постійно кортить вуглеводів.
Та у важких випадках не обійтися без антидепресантів. Зі слів МакМагон, пацієнтам із САР часто призначають триптофан – амінокислоту, котра перетворюється в нашому організмі на серотонін.
