За інформацією Всесвітньої організації з охорони здоров’я самогубства забирають одне життя кожні 45 секунд.
До самогубства призводить цілий комплекс причин, які неможливо пояснити одним фактором, проте певні риси особистості можуть відіграти тут важливу роль.
Зокрема, перфекціонізм, як було з’ясовано під час останніх досліджень.
Дослідники з Університету Західного Онтаріо, про яких пише The Independent, опитали друзів та сім’ї людей, які вчинили самогубства і з’ясували, що 56% померлих “під тиском оточення намагалися бути досконалими”.
“Самогенероване та соціальнообумовлене прагнення бути ідеальним є частиною індивідуальності людини, яка схильна до думок та спроб вчинити самогубство”, – пояснює дослідження.
Аналогічні дослідження, проведені у 2013 році, показали, що 68% підлітків, які покінчили з життям самогубством, були відомі тим, що демонстрували високі вимоги та очікування, що є характерними рисами перфекціонізму.
Адже перфекціонізм (відповідно до досліджень 1990-их років) визначається як “високі стандарти виконання, які супроводжуються надмірно критичними оцінками своєї поведінки”.
Там же вказуються основні ознаки цієї риси характеру – стурбованість помилками, сумніви щодо вчинених дій, батьківська критика, надмірні батьківські очікування та особисті стандарти.
Загальними атрибутами пефрекціонізму є відчуття власної нікчемності, встановлення недосяжних цілей, надмірна демонстрація свого педантизму, точності та акуратності.
Дослідження дає визначення “самогубству” як спектру ідеї, куди включають суїцидальні думки, наміри, погрози, спроби самогубства (коли фактичні спроби здійснюються, хоча і “безуспішно”).
Вказівка на зв’язок між самогубством і перфекціонізмом не є революційною.
У 1995 році Сінді Блатт висвітлив цю тему у статті для американського психологічного журналу під назвою “Деструктивність досконалості”, в якій описав трьох талановитих людей, які покінчили з життям, включаючи талановитого британського актора Аласдейра Клейра.
Отже, чому прагнення до досконалості може змусити покінчити з власним життям?
З точки зору психології, перфекціонізм може розглядатися, як розрив між тим, ким людина є, і тим, ким би їй хотілося бути.
Тобто, різниця між очікуванням та реальністю, але виключно щодо власної особистості.
Перфекціоніст ніколи не буває повністю задоволений результатами, відчуває розчарування після виконання якогось завдання, переживає нав’язливі стани, що міг би виконати його краще.
Тобто, перфекціонізм може розглядатися, як перешкода до щастя.
Фахівці з питань харчових розладів називають його одним з факторів, який змушує людину надмірно прагнути до естетичної досконалості.
“Перфекціоністи дуже вимогливо ставляться до власної особистості, але навіть таке ставлення вони вважають недостатньо суворим, – зазначають вони.
– Коли люди відчувають, що світ тисне на них, засуджує, є надмірно критичним, вони думають про різні види “порятунку” (наприклад, зловживають алкоголем, переїдають), включно із самогубством”.
Це ж дослідження пояснює, чому перфекціоністи боряться за підтримання стабільних стосунків, які, без сумніву, мають негативний вплив, а замість того, щоб почуватися романтично та піднесено, відчувають себе покинутими та емоційно спустошеними.
В статті відзначається, що самогубство є другою провідною причиною смерті серед американських підлітків та обходиться щорічно економіці США в 51 мільярд доларів.