Позитивно налаштованій таким чином людині фізично легше даються тренування, і вона отримує від них більше задоволення.
Про це пише Psychology Today із посиланням на PLOS One.
У 2016-му році спортивний психолог із Фрайбурзького університету Хенрік Мазес заявив про те, що віра людей у позитивний результат занять спортом створює ефект так званого “самоздійснення пророцтва”.
Тобто коли людина сідає на велотренажер із упевненістю, що від цього їй буде користь, у неї від тренування стане кращий настрій, ніж у сусіда, який має негативні асоціації зі спортом.
Нещодавно ж Мазес та його колеги вирішили з’ясувати, як впливає на людину під час заняття спортом її віра у власні фізичні здібності.
Дослідники відібрали 78 добровольців, чоловіків та жінок 18-32 років, котрі мали приблизно однаковий рівень фізичної підготовки та вели приблизно однаковий за активністю спосіб життя.
На початку експерименту в учасників запитали, наскільки спортивними вони себе вважають. Потім їх попросили протягом 30 хвилин позайматися на велотренажері. Наприкінці заняття ті піддослідні, котрі вважали себе більш дужими, знайшли його легшим, ніж ті, хто здавався собі неспортивною людиною. Останні цілком помірне навантаження характеризували як дуже виснажливе.
“Віра та очікування можуть мати довгострокові наслідки, зокрема щодо нашої мотивації до занять спортом. Вони можуть бути визначним фактором щодо того, чи зможемо ми наступного разу знову випхати себе на пробіжку або ж вирішимо замість цього лишитися вдома на канапі”, – резюмував Мазес.