Багато з нас мають незадіяні розумові резерви.
Якщо їх стимулювати, можна загострити свою силу проникливості та аналізу, переконує професор неврології Ерл Міллер, який працює у Піковерському інституті навчання та пам’яті Масачусетського інституту технологій.
Ключ доступу до цих резервів – залишатись сконцентрованим.
Адже головна річ, яка заважає нашому пізнанню – відволікання на інші речі, цитує професора TIME.
Відволікання дуже виснажує здатність мозку фокусуватись.
Один з найкращих способів отримати більше від свого мозку – подарувати собі безперервні відрізки часу.
Думайте про свій мозок як про м’яз, який можна розтягнути вправами.
Останні наукові дослідження припускають, що “вправи” не означають грати в ігри-додатки для мозку чи судоку.
Це означає періоди довгої, безперервної концентрації, пояснює професор Міллер.
Простіше кажучи: мозок, який відволікається – тупий мозок.
На жаль, наш мозок допитливий. Його завжди цікавить те, що відбувається навколо. Тому йому важко це ігнорувати і залишатись зосередженим.
Відволікання повсюди. Вони вистрибують сигналами повідомлень в електронній пошті, оновлення стрічки новин чи смс.
“Люди гадають, що можуть бути багатозадачними і перевіряти ці речі без втрачання фокусу. Але ми маємо багато досліджень, які показують, що перемикання уваги з завдання на завдання веде до помилок і забирає багато часу”, – каже професор Міллер.
Схоже, що всі ці перерви стоять на шляху креативніших, глибших прозрінь.
Коли відволікання бомбардує ваш мозок, ваші думки стають поверхневими, ви не можете зануритись глибше, щоб знайти нові ідеї. Інші експерти погоджуються з Міллером.
Перемикання між завданнями може призвести до феномену, який називають “залишком уваги”. Такі результати дослідження Софі Лерой з Вашингтонського університету.
Коли ви просите мозок швидко перемкнутись з одного завдання на інша, він боротиметься з тим, щоб відкинути перше завдання і взятись за друге.
“Скажімо, зараз я працюю над проектом, а потім маю зустріч. Я можу бути на зустрічі, але мій мозок досі намагається “закрити” проект, над яким я працювала. Тому питання і роздуми про проект конфліктують з моєю здатністю до концентрації”, – пояснює Лерой.
Фото: Depositphotos
Чим більше завдань ви даєте своєму мозку за короткий проміжок часу, тим більше когнітивного безладу накопичується і продуктивність знижується.
У більшості людей на 50% знижується продуктивність і пізнавальні здібності, коли вони відволікаються, розповідає професор комп’ютерних наук Університету Джорджтауна Келвін Ньюпорт:
“Хоча швидкий перегляд поштової скриньки чи соцмереж займає секунду, тривалість таких перевірок не співвідноситься з величиною відволікання уваги”.
Професор зрозумів, які масштаби такої швидкої перевірки атакують продуктивність його мозку, коли він писав свою останню книжку.
У намаганні бути більш продуктивним, він почав перевіряти телефон чи електронну пошту за графіком. Решту дня він присвячував своїй книзі або своїм академічним дослідницьким обов’язкам.
“Я мав би мати менше часу на звичайну роботу, тому що я паралельно писав книжку і проводив дослідження. Але кількість рецензій, які я опублікував того року, виросли вдвічі”, – розповідає Ньюпорт.
Один з найкращих способів загострити свій фокус: плануйте відрізки часу, під час яких ви не перериватиметесь ні на що інше.
І в цей час сфокусуйтесь на завданнях, які мають для вас значення.
Ті, хто це робить, розповідають про підвищення своєї продуктивності. Дослідження припускає, що медитація може бути іншим способом “розтягнути” здатність вашого мозку до концентрації.
Також важливо завершити одне завдання перед тим, як почати інше.
“Якщо у вас зустріч об 11, більшість з нас працюватиме до 10:59 і тоді побіжить на зустріч, – розповідає Лерой. – Але тоді мозок не має часу усвідомити, що одна робота завершена, і продовжує працювати в тому напрямку”.
Мозку потрібно закрити одну справу, щоб ефективно почати роботу над наступною.
Лерой рекомендує залишати паузи між завданнями – хоча б на хвилину-дві – щоб мозок взяв усвідомив роботу, яку мозок щойно виконав.
Запишіть, де ви є і що хочете зробити, коли повертаєтесь до роботи, радить дослідниця.
Люди, котрі діяли за таким алгоритмом, на тесті з прийняття рішень покращили свою ефективність на 79% порівняно з людьми, які не встигли зібрати думки докупи між завданнями, довів проведений вченими експеримент.
Ще одна важлива, але складна для виконання рекомендація: додайте в своє життя нудьгу.
“Не витягайте телефон, коли стоїте в черзі. Якщо ви десь сидите самі, спробуйте провести час без гаджетів”, – радить науковиця.
Більшість із нас потребує перерви, якщо ми сподіваємось залишатись сфокусованими на чомусь довше, ніж декілька хвилин.
“Бути постійно на зв’язку – це як любити цукор: ми легко звикаємо до нього і хочемо ще. Якщо ви багато часу витрачаєте на багатозадачність, вам потрібен час, щоб навчити свій мозок підтримувати фокус у тонусі”, – додає вчена.