У Броварах усі охочі змогли відвідати міський культурний центр “Прометей” і поринути у атмосферу польського кіно. В місті проходили дні польського кіно: глядачам показали декілька стрічок, як художніх, так і документальних.
Дні польського кіно у Броварах проходять вже не вперше. Організатори – Польське культурно-освітнє товариство “Родина” – намагалися зробити цю подію традиційною, проте після показів 2013 року настав бентежний рік 2014-й з Майданом та війною на Донбасі – і покази відтоді не проводили. Зараз польське товариство прагне відновити культурні заходи в нашому місті, і цими вихідними запросило до перегляду чотирьох стрічок.
Першою демонстрували стрічку “Варшавське повстання” – унікальне кіно, що повністю складається з документальних хронік, проте поєднаних у фільм, що сприймається як художній. За подіями, що відбувалися у 1944 році у Варшаві, коли столиця Польщі повстала і 63 дні захищалася від німців, глядачам допомагають слідкувати головні герої-оператори, які залишаються за кадром. Вуличні бої, обстріли, одиничні та масові смерті, полонені німці, а також життя під кулями: буденні справи, жінки та діти – все це є у хроніках.
Повстання зрештою було придушене, десятки тисяч поляків загинули. Проте подія стала символом стійкості та мужності народу у боротьбі за незалежність. Річницю повстання у Польщі відзначають 1 серпня: рівно о 17:00 лунає сирена, гудуть автомобільні клаксони – і авто та люди на вулицях зупиняються на мить, віддаючи шану загиблим. Польскою ця мить зветься “godzina W”.
Перед початком перегляду перед глядачами того вечора виступили очільниця товариства “Родина” пані Олена Новак та консул Республіки Польща в Києві пані Агнєшка Рончка. Вони подякували зокрема Музею Варшавського повстання, за допомоги якого зроблено фільм. Пані консул наголосила, як багато копіткої праці було покладено, аби фільм відбувся, як ретельно та довго відтворювали відео та звук, скільки спеціалістів доклали своїх зусиль.
Наступного дня броварчани могли подивитися фільм Кшиштофа Зануссі “Серце на долоні” (2008) з Богданом Ступкою в головній ролі, а також невеличку стрічку української режисерки Ірини Романченко “Пам’яті Збігнєва Цибульского”. У неділю показували фільм “Серце, серденько” (2014). Усі стрічки демонстрували польською мовою. Вихідними художні фільми залучили ще більшу аудиторію: маленька зала “Прометею” вміщувала до сотні глядачів, що вирішили долучитися до перегляду гарного європейського кіно.
Тетяна Панкратьєва
Журналіст “Маєш право знати”
