Y.Verovski/Depositphotos
Де читати про те, що читати? Українська літературна критика існує переважно в мережі.
Видання, для яких визначальним є насамперед паперовий формат, часто все ж викладають у відкритий доступ публікації на книжкову тематику – і жваве обговорення якщо й відбувається, то саме в “нових медіа”.
Тут доводиться обирати між рівнем впливу статті на думку громадськості (а отже, кількістю читачів) та, вочевидь, унікальністю паперової версії і її відмінністю від інтернет-сайту.
Зрештою, оцифрування матеріалу – зовсім не гарантія того, що його прочитають. Чи давно ви чули дискусії щодо позиції книжкових оглядачів часопису “Критика”? Яка зараз редакційна політика “Кур’єра Кривбасу”?
А от рубрика “Українці, читаймо!” газети “День” доступна кожному; сайт тижневика “Український тиждень” пропонує невеликі книжкові огляди, які в сам журнал не потрапляють.
Промотують українське книговидання глянцеві часописи, як-от Vogue, Elle, Harpers’ Bazaar. З’являються статті про літературу на сайті BBC, Лівого берега, Збруча.
УП.Життя теж не оминає увагою цю тематику, поряд із матеріалами про актуальні події сучасного мистецтва, кінематографа, музики.
УП.Культура пропонує п’ять авторитетних українських сайтів, які спеціалізуються на книжковій тематиці. Розміщені тут огляди та рецензії – гарний орієнтир для всіх, хто хоче розібратися у валі видавничої продукції, якої в Україні дедалі більшає, і довіряє експертній думці.
ЛітАкцент
ЛітАкцент – це цілий світ сучасної літератури, що діє з 2007 року під слоганом “Істина така ж гірка, як і солодка!”.
Тут публікують рецензії та огляди україномовних оригінальних та перекладних видань, репортажі з подій, інтерв’ю з персоналіями, які творять літературний процес і колонки тих, хто впливає на його перебіг.
Окремий напрямок – інформативний: тематичні новини, анонси та рубрика “Книга дня”. Сайт має власну книжкову премію “ЛітАкцент року” зі славнозвісною номінацією-антипремією “Золота булька”.
Свого часу ЛітАкцент організовував візити іноземних авторів в Україну: так, на запрошення сайту тут побували Юдіт Германн та Мілета Проданович.
А зараз ресурс продовжує традицію виходу в офлайн: розпочато серію дискусій про актуальну літературу, зустрічі читацького клубу, діє літстудія для підлітків.
Читомо
Читомо – культурно-видавничий проект. Заснований як приватна ініціатива на той час ще студенток-ентузіасток Оксани Хмельовської та Ірини Батуревич, цей сайт зараз став одним з провідних ресурсів книговидання, а його фундаторки – відомими менеджерами видавничої сфери.
Оперативність реакції – одна з переваг Читомо, тут завжди швидко з’являються блоги та коментарі причетних до певної події, вітрина новинок до Книжкового Арсеналу та Форуму видавців, конспекти цікавих лекцій та публічних виступів.
Зараз це важлива платформа, яка стабільно висвітлює саме видавничу сторону українського та світового книжкового процесу, звертаючи увагу не лише на приватні ініціативи, але й на державні інституції – від Книжкової палати до бібліотек.
Окремий підрозділ – це Казкарка, блог про дитячу літературу, який приєднався до Читомо; його наповнення, як і раніше, курують дитячі письменниці та критики Валентина Вздульська й Оксана Лущевська.
БараБука
БараБука – Простір української дитячої книги, найпомітніший і масштабніший український сайт про книжки для дітей.
Тут є все: рецензії на українські і зарубіжні видання, інтерв’ю з письменниками, книжкові огляди, розповіді про світові тенденції. Важливо, що рубрикація на сайті передбачає розподіл книжок також і за віковими категоріями.
У рубриці “Довідник” каталогізовано відповідні інформаційні ресурси, книгарні, премії, біографічні довідки про письменників тощо.
БараБука приділяє велику увагу освіті: пропонує школам організацію заходів з письменниками; також тут є рубрика Шпаргалка для вчителя, яка допоможе педагогам бути сучасними, орієнтуватися в найновіших книжках та оновленнях шкільної програми.
ТСН. Книжки
Нещодавно на сайті ТСН з’явився новий розділ – спеціально присвячений книжкам, що так і називається ТСН. Книжки. Тут є рецензії на окремі українські видання, тематичні огляди, колонки про важливі події в Україні та світі.
Зараз більшість наповнення сайту становлять фрагменти з актуальних та майбутніх книжок від українських видавців – такою кількістю уривків з нон-фікшну, сучасної української та перекладної літератури не може похвалитися, здається, жоден з українських інтернет-ресурсів.
Поки що тут не дуже просто зорієнтуватися, якщо шукаєш матеріали певного спрямування, але для випадкового гостя – це саме те, що треба, рендомна пожива на кожен день (плюс, можна трохи помандрувати за тегами до кожної статті).
Між іншим, тут варто згадати й про сайт проекту #книголав: окрім інформації про видання в рамках ініціативи “1+1 медіа” у партнерстві з видавництвом “Основи”, до якого долучилися також видавництво “Наш формат” й інтернет-крамниця Yakaboo, тут є рубрика Мастріди, яка містить безліч списків рекомендованої літератури, справді розрахованої на будь-який смак.
Блог Yakaboo
Блог Yakaboo – Книжковий блог інтернет-магазину Yakaboo.ua. На Yakaboo можна придбати не лише книжки, але блог присвячений саме книжковій тематиці.
Це асорті із авторських матеріалів, написаних спеціально для цього ресурсу, та вибірки найцікавіших статей з усього книжкового інтернет-простору.
Інтенсивно оновлювана збірна солянка вкупі з регулярним “Дайджестом новин тижня” та, звісно ж, неодмінними гіперлінками на відповідні позиції в інтернет-книгарні виглядає досить ефективною.
Тут можна пошукати “щось-не-знаю-що” й одразу ж придбати; а можна просто залипнути на кілька годин у нескінченних топ-5, десятках цікавих фактів, списках новинок і літературних новин.
Це прекрасна нагода для прокрастинації (і заразом – можливість не визбирувати профільні огляди по закордонних сайтах). Якщо когось цікавлять суб’єктивні враження редактора сайту, то, будь ласка, вам дорога на особистий читацький блог Ксені Різник Етажерка.
***
Отже, тексти про книжки в україномовному просторі є. Деякі з них можна назвати літературною критикою, більшість – це просто відгуки, які виконують інформативну функцію та роль навігатора у морі видавничої продукції.
Але не поспішайте знімати капелюхи, вкотре сумуючи за фаховими відгуками, їхньою серйозністю, глибиною та академічністю.
Популярність поп-формату свідчить про популярність книжок, ними знову цікавляться широкі верстви населення, а не лише ті кілька тисяч з десятків мільйонів українців, які не втратили навички регулярної купівлі романів та історичних досліджень.
Принаймні засновники, редактори та автори згаданих Інтернет-сайтів у цьому переконані. Вони враховують звичайного читача і поважають його – або, принаймні, намагаються привабити та зацікавити.
Оксана Щур, спеціально для УП.Культура
