uapress.info
Розстріл Ольги та Артема, поліцейських з Дніпра, яких щиро оплакує країна, був просто злочином до того моменту, поки міністр МВС Арсен Аваков не заявив про намір внести до парламенту законодавчі ініціативи, які передбачають презумпцію правоти поліцейського. «Імператив презумпції правоти поліцейських повинен стати соціальною нормою. Спочатку підкоряйся поліцейському – потім оскаржуй», – йдеться у повідомленні.
«Це висока відповідальність і високі права для поліції? Так! Але іншого шляху немає. Поліція, що змінюється, реформується, повинна і буде отримувати і більше прав і більше довіри суспільства. Іншого шляху побудови ефективної правоохоронної системи немає. Потрібно вдосконалювати поліцейські сили, розширюючи їхній рівень як компетентності, так і відповідальності за забезпечення свобод кожного. Розширюючи апріорі рівень довіри», – додав Аваков. Він наголосив, що презумпція правоти поліцейського діє у Німеччині, США, Великобританії, Франції, Італії, Канаді та багатьох інших країнах, передають «Подробности».
Після слів Авакова співчуття загиблим копам дещо поступається місцем згадкам про те, що дозволяли собі силовики під час останнього Майдану. Найтиповіший коментар анонімного споживача новин звучить приблизно так: «Спочатку підкорюйся – потім оскаржуй, злобно ричали «беркутівці». Ламаючи руки, ребра та проломлюючи кийками голови студентам і просто перехожим. Потім був майдан, масові вбивства, війна. І знову вже нові ублюдки при владі вимагають. Спочатку підкорюйся – потім оскаржуй. І боронь Боже прийняти для рабів конституційний закон про зброю самозахисту.
«Презумпція правоти» для поліції дуже не сподобалася соціуму. Адже українські правоохоронці асоціюються не тільки з усміхненими копами на селфі. На зворотньому боці медалі – оскал тих звірів, які без тіні сумніву розстрілювали Небесну Сотню, а якщо вірити козаку Гаврилюку, то ще й знімали скальпи та відтинали голови тим, хто 18 лютого 2014-го потрапив у «котел» біля Маріїнського палацу. Як не крути, але й перші, й другі є представниками однієї системи.
До того ж, пропозиція звертатися до суду «заднім числом» мало кому до смаку. Бо суспільство не тільки не довіряє старій / новій міліції. Воно ні на йоту не вірить й українським судам. «В який суд відправляють громадян оскаржувати дії «фасадореформованої» поліції? В той, що був однією з опор режиму Януковича і анітрохи не змінився? Я був в цьому суді. Мене туди привозили в автозаку. І після недовготривалої вистави відправляли в ізолятор. В той суд, очистити який на днях відмовилися парламентарі, проваливши очищення судової системи через звільнення понад 700 суддів Януковича?», – запитує співголова «Демальянсу» Василь Гацько.
«Арсен Аваков припустився помилки, запропонувавши ініціативу, яка порушує Конституцію та має небезпечні аналогії з «диктаторськими законами» Януковича. Подібна ініціатива в умовах збереження абсолютної депутатської недоторканості та сваволі чиновників лише спровокує суспільство на більш активні протести. Вона тим більше виглядає дивною у виконанні людини, що була змушена переховуватися від політичних переслідувань за межами країни. В інтересах Авакова дезавуювати власну ініціативу якнайшвидше… та зробити предметні висновки відносно якості перетворень у МВС та Нацполіції», – пише журналіст Євген Магда.
Роблячи з Авакова макабричного персонажа, частина блогерів вже вбачає у подвійному вбивстві поліцейських постановочну акцію, мета якою багатозначна: тут і компрометація добробатів, і бажання міністра МВС підсилити власні позиції, сформувавши та озброївши власну армію для маленької, але переможної герильї в межах Банкової та Грушевського. Розвиваючи цю думку, Авакову пригадують усі «гріхи»: і те, що Національна гвардія екіпірована краще за Збройні сили, і те, що впертим триманням за посаду Аваков явно прикриває «Народний фронт» під «посадки», бо, мовляв, якби не Аваков, то голови нардепів з НФ вже давно б полетіли.
Але ось сюрприз. Нардеп від «Народного фронту» Георгій Логвинський засуджує дії свого колеги. «З точки зору правоти поліцейського, то у нас за Конституцією всі рівні. Тому ми не можемо говорити, що поліцейський завжди правий по визначенню». Логвинський підкреслює, що треба знайти більш оптимальні способи захисту прав поліцейських. «Наше завдання – забезпечити максимальний захист людям, які виконують свій обов’язок. Можливо, сьогодні суспільство уперше зрозуміло, що є професії, пов’язані з постійним ризиком для життя», – підсумував нардеп.
«Вбивством з десятком підтекстів» називає розстріл у Дніпрі блогер Віктор Трегубов. І це дійсно так, бо недавню трагедію можна крутити на всі боки. Можна розвернути в напрямі небезпеки, яка йде від побудови поліцейської держави. Можна вкотре згадати невирішену проблему добробатів. Можна закинути соціуму тотальну недовіру до всіх і вся. «Вбивство поліцейських в Дніпрі показало, що пора щось переосмислювати. І в законах, і в підготовці правоохоронців, і в самому соціальному договорі. Буває так, що лише один нещасний випадок розкриває цілий клубок проблем. І навіть складно судити, за вирішення якої варто хапатися в першу чергу», – зазначає Трегубов.
Один зі згаданих ним аспектів – це право на носіння зброї, яке має бути надане цивільним громадянам. Про це, зокрема, пише на своєму фейсбуці й нардеп попередніх скликань Андрій Шкіль. «Спочатку має бути озброєне суспільство. Законною зброєю. А тоді вже логічним продовженням буде надавати необмежені права на застосування зброї поліцією. Принаймні тоді це буде логічним кроком. Всім болить смерть поліцейських, але використовувати ці емоції для проштовхування закону про посилення поліції – гріх», – вважає він.
Втім, є й ще одна точка зору, здатна примирити усі попередні. Блогер Денис Казанський пише про те, що «все-таки дивно, як будь-яку історію у нас вміють довести до абсурду і перетворити на цирк. Навіть таку, яка, здавалося б, виглядає абсолютно пересічним кримінальним інцидентом. Будь-яка подія у нас є приводом для категоричних висновків космічного масштабу і закликів космічної дурості. Причому з інтервалом в місяць ці висновки і заклики можуть бути протилежними (…)
То ж що відбулося насправді? На жаль, досить звичайний для багатьох країн світу епізод. Так, загибель людей це завжди трагедія. І загибель поліцейських при виконанні – завжди гучний інформаційний привід. Але це, на жаль, відбувається на всіх континентах. Тільки цього літа в США спочатку колишній морський піхотинець і ветеран Іраку вбив 3 поліцейських і поранив ще трьох в Батон-Руж. А інший злочинець в Далласі застрелив відразу п’ятьох копів. В Америці немає війни, немає Авакова, немає переатестації, немає добробатов. Але там (ось так сюрприз!) теж вбивають поліцейських. Причому, набагато частіше, ніж в Україні. Хоча при цьому рівень життя в США – один з найвищих в світі», – підкреслює Казанський.
Що ж, середньовічний монах Вільям Оккам закликав не примножувати сутності без потреби. Можливо, що й не стоїть Арсен Аваков на чолі всесвітньої змови. Можливо, це наше травматичне минуле шукає зраду скрізь: де треба і не треба. Хоча ситуацію дійсно можуть використовувати у власних інтересах не надто обтяжені честю чиновники. Але це вже інша історія.
Наталія ЛЕБІДЬ, Україна молода
