stejka.com
Серед найбільш цікавих та визначних проектів, у яких співорганізатором виступив Вишгородський заповідник за останній рік, можна назвати масштабну виставку «Забуте Межигір’я», яка відкрилася наприкінці літа у Музеї Тараса Шевченка. Разом із ВІКЗ організували захід Музей історії Десятинної церкви, Національний музей Тараса Шевченка, колекціонер Дмитро Піркл, Національний музей народного прикладного мистецтва України та Музей історії Києва. Як розповідала Влада Литовченко, на цій виставці вперше було оприлюднено близько 500 оригінальних знахідок Вишгородської археологічної експедиції 2017 року, що розкривають досі маловідомі сторінки історії цього унікального краю, другої після Києва столиці Русі-України.Зокрема, знайдені матеріали дозволили вперше відтворити процес виготовлення унікальної продукції на першій українській фабриці тонкого фаянсу – Межигірській фаянсовій фабриці (ХІХ ст.).
Цікаву й різноманітну програму цього року співробітники заповідника підготували до Дня Вишгороду. Мешканці і гості міста відвідували у краєзнавчому музеї виставку «Життя українського Полісся: побут селян і міщан ХІХ – початку ХХ ст.». На виставці зібрано автентичні предмети народного побуту та знаряддя праці наших пращурів: ткацькі верстати та праски, глиняний посуд, домоткані рушники, вишивані сорочки та ін. Виставка триватиме до січня 2018 року.
Визначною подією минулого року у масштабах України стала й виставка старовинних карт Київщини, організована Вишгородським заповідником спільно з Державним архівом Київської області. Подію було приурочено до 85-річчя Київської області, і вона викликала неабиякий інтерес не лише з боку фахівців, але й дипломатичних відомств в Україні. Зокрема,Посол Латвії після відвідування виставки виступив з пропозицією організувати спільну виставку карт із зображенням територій Латвії та України.
І ще одна виставка мала великий резонанс у відвідувачів – «Князі та гончарі», організована ВІКЗ спільно з Національним музеєм історії України за результатами археологічних досліджень Вишгородської археологічної експедиції 2013-2015 рр. під головуванням провідного археолога Інституту археології НАН України, завідувача відділу археології ВІКЗ, кандидата історичних наук Всеволода Івакіна. Відомий археолог Теодосій Мовчанівський під час перших розкопок у посаді у 1934-1937 роках відкрив Вишгород як гончарний центр середньовічної доби не лише України, а й усього світу, а під час розкопок у 2013-2016 роках знайдені князівські печатки і клейма у вигляді герба Рюриковичів на денцях посуду, які вказали на безпосередній зв’язок вишгородських гончарів із київським княжим двором.
До речі, наступного року Влада Литовченко планує вшанувати й пам’ять самого Теодосія Мовчанівського шляхом Міжнародного україно-польського проекту «2018 – рік пам’яті Теодосія Мовчанівського, засновника Вишгородського історико-культурного заповідника». Протягом року планується здійснити ряд заходів – проведення історико-археологічного маршруту «Стопами Мовчанівського», міжнародної конференції, видання збірки наукових статей, проведення низки відкритих уроків для школярів і багато іншого.
Вшановуючи подвиг захисників Вітчизни, співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника на чолі з Владою Литовченко за допомогою героїв та волонтерів організували постійно діючу виставку «Війна на сході України. Герої АТО. Герої Вишгородщини». Експонати для виставки надали, зокрема, бійці 11-го батальйону «Київська Русь», розвідзагону 2-го тактичного батальйону та 2-ї роти 25 БтрО.
Серйозну увагу Вишгородський заповідник приділяє підтримці талановитих мешканців краю та визнаних митців України. Так, минулого року до Дня Святого Миколая у Вишгороді відбувся гала-концерт Другого фестивалю-конкурсу талантів «Все починається з любові». У червні 2017-го було організовано ювілейну персональну виставку народного художника України Миколи Стратілата «Святині Києва».
А нещодавно Вишгородський заповідник в особі його директора Влади Литовченко виступив з ініціативою внести до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини ще одну стародавню українську традицію – свято Івана Купала.
