www.bls.gov/
Український вчений-нейрофізик Антон Філіпчук зробив масшатбне дослідження, що може покращити життя людей, які втратили зір чи слух.
Відкриття полягає у тому, що мозок мишей (а значить, імовірно, і людей) “знає” про наявність вад зору чи інших органів чуття ще до народження. Тому він здатний запустити механізми компенсації ще до першого контакту з навколишнім світом.
Дослідження Філіпчук провів разом з колегами з Інституту Нейронаук міста Аліканте (Іспанія).
Його результати опублікувало видання NATURE communications.
Дотепер вважалося, що розвиток зон кори головного мозку, які відповідають за зір, слух та тактильні відчуття, відбувається після народження, під час взаємодії довкіллям.
“Відомо, що люди, які втратили зір або слух при народженні, чи у дуже ранньому віці, мають здатність до розвитку тих сенсорних відчуттів, які залишились неушкодженими. Так, наприклад, при втраті зору, люди мають підвищену тактильну та слухову чутливість, – розповідає Антон.
Тобто пацієнти, що втратили зір при народженні, мають більшу слухову та соматосенсорну кору, і зменшену візуальну. Попри вивченість самого явища, мало що відомо про фізіологічні та молекулярні механізми, які його реалізують”.
За допомогою техніки флюоресцентого кальцію, молекулярної біології та генетики, вчені відкрили феномен спонтанних ембріональних “кальцієвих хвиль” – сигналів, які розповсюджуються між сенсорними ядрами таламуса, комунікуючи різні сенсорні системи між собою без фактичного сенсорного досвіду.
“Ми довели, що, насправді, сенсорна адаптація відбувається ще до народження, і, таким чином, є процесом, що не залежить від сенсорного досвіду. Ми показали, що цей процес відбувається у таламусі, області головного мозку, куди стікається інформація від органів чуття на шляху до кори головного мозку”, – поділився науковець.
У випадку, коли одна з сенсорних систем була пошкоджена до народження, кальцієві хвилі у таламусі запускали процес адаптації неушкоджених відчуттів ще під час ембріонального розвитку.
Відкриття кальцієвих хвиль у таламусі вперше пропонує механізм, що відповідає за сенсорну церебральну адаптацію, відкриваючи нові перспективи для можливості
Крім того, воно відкриває нову сторінку у нейронауці, оскільки науковці довели, що зони нашого мозку які відповідають за відчуття, комунікують між собою ще до нашого народження.
Антон Філіпчук – із Кривого Рогу, отримав PhD з нейронаук в Університеті міста Марсель (Франція), де розпочав свою наукову кар’єру у якості постдока в Середземноморському Інституті Нейробіології (INMED), досліджуючи хворобу Паркінсона.
Згодом продовжив дослідження у Інституті Нейронаук міста Аліканте (Іспанія), де протягом останніх 4-х років вивчає ембріональний розвиток сенсорних систем.
