http://constituanta.blogspot.com
Якщо твої права порушені, потрібно звертатися до ЗМІ. Таку думку поділяє 28% опитаних громадян та жителів України.
Також найефективнішим засобом захисту своїх прав вважають звернення до Європейського суду з прав людини. Про це сказали 19% учасників опитування. Трохи менше – 16 % респондентів – звертаються за допомогою до родичів та знайомих. І стільки само опитаних вважають суд найкращим засобом захисту своїх прав.
Такі дані представлені у загальнонаціональному дослідженні “Права людини в Україні”, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” за підтримки ГО “Центр інформації про права людини” і Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Про це передає кореспондент Центру інформації про права людини.
“Якщо 8% відповіли, що постійно захищають свої права, а 24 % – “таке іноді трапляється”, разом – це третина населення. І з цього випадку – це не так мало, що в Україні люди захищають і готові захищати свої права. Це досить багато”, – коментує сьогодні під час презентації дослідження голова правління Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
При цьому близько 19% опитаних вважають, що жодних ефективних засобів захисту прав людини у нас немає, і ще майже 15% не змогли дати відповідь на це запитання.
Серед тих, хто успішно захищав свої права, майже кожний п’ятий діяв на власний розсуд аж до насильницьких (16% згадувань) та вирішував питання за допомогою хабаря (12%).
Ставлення до таких дій, як самосуд у захисті своїх прав, в українському суспільстві є неоднозначним: неприпустимими їх вважають половина опитаних, проте 38% вважають, що самосуд є припустимим за певних обставин, і ще 12% – що самосуд на сьогодні є цілком виправданий та прийнятний.
До слова, найвищим рівень несприйняття ідеї самосуду є серед жителів Донбасу (71% цілковито проти цього); в інших регіонах однозначно “проти” приблизно половина опитаних. Натомість жителі західного, східного та центрального регіонів більш схильні припускати наявність обставин, що виправдовують такі дії.
Дослідження було проведено з 22 жовтня по 6 листопада на замовлення Програми розвитку ООН в Україні. Усього опитано 2002 респондентів за квотною загальнонаціональною вибіркою, яка за областями України, типами поселення (Київ, обласні центри, інші міста, села), статтю і віком репрезентує доросле населення України (18 років і старше). Опитування було проведено в усіх областях України, місті Києві та контрольованих районах Донецької і Луганської областей. Опитування не проводили в анексованому Росією Криму, місті Севастополі та на окупованих територіях Донбасу. Максимальна випадкова похибка (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,2% з вірогідністю 0,954.
Водночас експерти зазначають, що рівень активності громадян, спрямованої на захист своїх прав, є невисоким. Половина респондентів, які зіштовхувалися із ситуаціями порушення своїх прав, сказали, що ніколи і не намагалися захищати свої права (54% опитаних), і лише 46% робили такі спроби. Причому рівень подібної активності мало різниться в різних регіонах України (цей рівень є трохи вищим у західному регіоні, і трохи нижчим – у східному).
У захисті своїх прав трохи активнішими є молоді люди та особи середнього віку (хоча й у цих вікових категоріях рівень відмови від захисту своїх прав у випадку їх порушення сягає близько 50%), тоді як у найстаршій віковій категорії не намагалися захищати свої права 62% від тих, хто потерпав від їх порушення.
Рівень активності щодо захисту своїх прав деякою мірою залежить від рівня освіти респондентів, а саме, чим вищим є цей рівень, тим частіше респонденти проявляють відповідну активність.
Водночас експерти зазначають, що й серед найосвіченіших респондентів частка тих, хто захищав свої права, складає лише 54%. Тобто хоча до активного захисту своїх прав більш схильні вдаватися молодші, освіченіші та заможніші люди, але навіть серед них готовність до таких дій знаходиться радше на середньому рівні.
Рівень успішності дій щодо захисту своїх прав також є невисоким. Із тих осіб, які намагалися захищати своїх права, лише 36% вказали, що це їм переважно вдавалося (тоді як для 64% такі спроби переважно закінчувалися невдало).
Рівень успішності в захисті прав є дещо вищим у західному та центральному регіонах (тут він склав близько 40%, тоді як у решті регіонів успішний досвід мали лише 25% опитаних).
Успішніше свої права захищали молоді люди, особи з вищою освітою, із середнім рівнем достатку, проте навіть серед усіх цих груп успіх мали менше половини.
Найбільш успішно вдавалося захистити право на соціальне забезпечення (з порушенням цього права зіштовхувалися 25% з тих, хто успішно його захистив), право на достатній рівень життя (21%), право на свободу та особисту недоторканість (19%), право на працю (16%).
Із засобів, що використовують для захисту своїх прав, найпопулярнішими є використання соціальних зв’язків (допомоги родичів та знайомих – такий спосіб вирішення проблем використовували 29% з тих, хто активно захищав свої права), та звернення до суду (цей спосіб використовували 26%). Крім цього, частіше за інші способи згадували звернення до поліції (20% випадків) та звернення до місцевих органів влади (17% випадків). Найменше використовували звернення до окремих міністерств, партій чи до депутатів.
Використання для захисту своїх прав соціальних зв’язків є переважаючим лише у західному та центральному регіонах (причому в західному регіоні цей засіб використовували більше половини опитаних). Натомість у південному та східному регіонах першість утримує звернення до суду. У центральному, південному та східному регіонах одним з основних способів захисту своїх прав є звернення до поліції.
